хатній

-я, -є.

1) Прикм. до хата 1), 2). || Який веде до житлових кімнат, внутрішній. || Стос. до ведення домашнього господарства. || Вигот. у домашніх умовах. || Якого одягають, носять у хаті, вдома; домашній. || Який любить проводити час удома, постійно перебуває в хаті.

2) Який живе, росте в хаті, пристосувався до домашніх умов (про тварин, рослини); домашній. || рідко. Який вирощують удома.

3) Який обслуговує чию-небудь сім'ю, допомагає вести домашнє господарство. Хатня господиня. Хатня робітниця.

4) Стос. до хати (у 3 знач.). || у знач. ім. ха́тні, -ніх, мн. Члени сім'ї, мешканці хати. || перен. Приватний, особистий, родинний (про справи, інтереси, погляди і т. ін.). || у знач. ім. ха́тнє, -нього, с., перен. Приватне, особисте, родинне.